- хрипкий
- —————————————————————————————хрипки́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хрипкий — а/, е/. 1) Який переривається, супроводжується хрипінням, сиплий, нечистого звучання, тону. || Про сиплий людський голос, мовлення. || Про специфічні звуки, що їх видають птахи і тварини. 2) Нечистого тону, сиплий, з хрипами (про звуки, що їх… … Український тлумачний словник
хрипкий — (який звучить не чисто, хрипло, із хрипом), хрипливий, хриплий, хрипучий; охриплий, прихриплий, похриплий, схриплий (який став звучати хрипко); надломлений, надламаний, розбитий, надірваний, зірваний (який став звучати не чисто, із хрипінням,… … Словник синонімів української мови
ЗАОХАТЬ — ЗАОХАТЬ, заохаю, заохаешь, совер. (разг.). Начать охать. «Старик заохал, голос хрипкий.» Грибоедов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
охриплий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до охрипнути. 2) у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий … Український тлумачний словник
прокурений — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до прокурити. 2) у знач. прикм. Який прокурився, просякнув димом. || розм. Хрипкий (про голос того, хто багато курить). || розм. Жовтий від тютюнового диму. II а, е, рідко. Вкритий пилом, курявою … Український тлумачний словник
схриплий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до схрипнути. 2) у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий … Український тлумачний словник
храпавий — I а, е, діал. Покритий храпою (див. храпа II). II а, е, діал. Хрипкий … Український тлумачний словник
храпливий — а, е, діал. 1) Який хрипить, хропе. 2) Хрипкий … Український тлумачний словник
хрипкенький — а, е. Пестл. до хрипкий … Український тлумачний словник
хрипкість — кості, ж. Властивість за знач. хрипкий … Український тлумачний словник